- екскременти
- —————————————————————————————екскреме́нтимножинний іменник
Орфографічний словник української мови. 2005.
екскременти
Смотреть что такое "екскременти" в других словарях:
екскременти — ів, мн. Кал, сеча, що виділяються з організму … Український тлумачний словник
екскременти — [еикскреиме/нтие] н т іy … Орфоепічний словник української мови
послід — I у, ч. Кал, екскременти птахів. || Взагалі про екскременти. II у, ч. 1) Відходи зерна після молотьби та віяння; погане, засмічене зерно; відвійки. || Відходи після помелу. || перен., зневажл., рідко. Про людей, які не заслуговують на повагу;… … Український тлумачний словник
гівноїд — а, ч. 1) Тварина, що пожирає власні або чужі екскременти; копрофаг. 2) вульг. Про людину, що впала у крайній маразм … Український тлумачний словник
гусячка — и, ж., зах. Гусячий послід, екскременти … Український тлумачний словник
копрологія — ї, ж. Наука про екскременти (кал) … Український тлумачний словник
копрофагія — ї, ж. Живлення тварин екскрементами (зазвичай разом з мікроорганізмами, які збагачують екскременти поживними речовинами) та іншими огидними речовинами … Український тлумачний словник
меконій — ю, ч. 1) Первородний кал; перші екскременти новонародженого. 2) Стара назва опіуму … Український тлумачний словник
псячка — и, ж., зах. Собачі екскременти … Український тлумачний словник
фекалії — ій, мн. 1) Кал; випорожнення, екскременти. 2) спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння … Український тлумачний словник
